Тільки той досягає мети, хто іде, хто горить, не згорає
Кожна людина ставить перед собою цілі, до яких вона хоче дійти. Іноді вони нездійненні, проте з їх величини можна судити про розмах розуму особистості. Багато хто, поставивши мету, не робить нічого для її здійснення або рухається в її напрямку настільки в'яло, що не можна напевно сказати, чи змінюється щось. А що ж визначає, досягне людина мети чи ні?
Я вважаю, що все насамперед залежить від моральних якостей і життєвих переконань. Чи можна сподіватись на краще, лежачи у ліжку й плюючи у стелю? Зрозуміло, що ні, адже відомо, що під лежачий камінь вода не тече. Багато хто все життя сподівається на сили інших, зазвичай являючись трутнем у суспільстві. Такі люди з дитинства звикли до того, що не потрібно напружуватись, рости духовно, можна існувати у своє задоволення, не виходячи із зони комфорту. Проте такий затишок має занадто високу. Людина, що не хоче й не вміє вчитися новому, підлаштовуючись під обставини, відіграє куди меншу роль у суспільстві, ніж та, що бажає і може.
Щоб досягти мети, треба діяти, залишивши свою зону комфорту, маючи такі риси, як наполегливість, самостійність і працьовитість, проте не знищувати самого себе неправильною метою або способом її досягнення
Гори, але не спалюй. Гори, аби світити!
